Венеціанський терппентин, Venetian Terpentine, Kremer, 100 мл.

Венеціанський скіпидар, Venetian Terpentine, Kremer

Опис:

Венеціанський скипидар, або скипидар із листяної тканини, являє собою олійно-смольний ексудат Larix Europaea або Larix deciduas.

Венеціанський бальзам (назвуваний також венеціанським терпентіном) витікає з стовбура ліжечка Larixdecidua, що росте на південних відрох Альп. Він міститься в серцевині дула, і тому треба робити глибокий надріз у дулі. Він майже безбарвний, дуже в'язаний, прозорий і має приємний смолистий запах. Венеціанський бальзам містить приблизно 20% терпентинної олії, приблизно 63% некристалічної смоляної кислоти та 14% резинів.

Тонкий шар венеціанського терпентина за повільного висихання дає прозору, м'яку, дуже блискучу та не жовтілу плівку, яка залишається впродовж певного часу еластичною, потім втрачає свою прозорість, мутніє й легко вивітрюється.

Венеціанський терпетин розчиняється як у терпентинній олії, так і в спирті та в багатьох інших розчинниках. Доданий у спиртові лаки (сандарак і шелак) у кількості, що не перевищує 5%, венеціанський терпентин підвищує на деякий час їхню еластичність. Він сприяє розчиненню погано розчинених смол — сандарака в терпентинній олії та копала в гарячій олії — і перешкоджає випаданню цих важкорозчинних смол із розчину після додавання розріджувача.
 Доданий в олійні фарби як сполучний венеціанський терпентин підвищує їх блиск, надає їм емалеподібного характеру та частково прозорості.

Як можна вважати на основі літературних джерел*, майстри фламандської школи XVII століття, зокрема Рубенс і Ван-Дейк, користувалися сполучним, що зстоявся з венеціанського терпентина і згущеного на сонці олії. Підтвердженням тому слугує емалеподібний, м'який, плавкий характер барвистих шарів на деяких їхніх картинах, наприклад, на «Каїні» Рубенса в Мюнхенській Пінакоті.

Тара: 100 мл.

Виробництво: Німеччина